Історія  України -11 клас

Тема:  Хмельниччина в роки війни.

Мета. Пояснити учням основні події, які відбувались на території краю, на конкретних прикладах розкрити суть понять: патріотизм, героїзм, самовідданість, виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: Урок-семінар.

 (урок проводиться у шкільній кімнаті - музеї бойової слави)

Хід уроку:

1.    Вступне слово вчителя

28 жовтня 2005 року ми  будемо відзначили 61-річницю визволен­ня України, а 9 травня 2006 року відзначатимемо ще одну славну дату – 61 -річницю Перемоги над фашизмом. Цим да­там, героїчним сторінкам історії Поділля, нашого села   ми присвячуємо наш урок. Тема (записана на дошці) "Наш край в роки війни".

Основні питання теми (учні записують у зошити):

 1   Загальне суспільно-політичне становище в краї.

2.  Бойові дії, партизанський та підпільний рух.

3.  Визволення краю від гітлерівських загарбників До­помога фронту.

4.  Збережемо пам'ять про подвиг

Епіграфом до нашого уроку є такі слова (записано на дошці):

 "Пам'ять і слава полеглим, Шана солдатам жи­вим!"

Вчитель (продовжує)

Найтрагічнішу сторінку в історії нашого краю відкрив напад Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року. Події на радянсько-німецькому фронті розгорталися дуже швидко ЗО червня Ставка Головного командування, оцінивши об­становку, прийняла рішення відвести війська Південно-За-хідного фронту і правого крила Південного фронту на рубіж Білокоровичі - Новоград-Волинський, Шепетівка - Проскурів - Кам'янець-Подільський.

Вчитель  (продовжує)

Радянське командування сподівалося, прикрив­шись залізобетонними дотами, так званої "лінії Сталіна", затримати просування ворога вглиб країни. Але 9-10 лип­ня вермахту вдалося прорвати оборону радянських військ у районі Новоград-Волинського. Першим населеним пун­ктом області, окупованим фашистами 29 червня було село Білотин Плужнянського (Ізяславського р-ну), а ос­танніми - села Сахни та Погоріле Летичівського району 18 липня 1941 року.

.

На нашому уроці активно працюватимуть дослідники-краєзнавці, науковці, експерти, статисти, екскурсоводи

 Слово краєзнавцям-дослідникам:

Учні: Розглядаючи перше питання нашого плану уроку ми дізналися, що відразу на окупованій території гітлерівці встановили жорстокий режим, "новий порядок", головною метою якого був геноцид За три роки окупації фашистсь­кими катами було замучено, розстріляно, повішено десят­ки тисяч громадян, спалено 27 сіл.

Слово статистам

Учень: У Славутському Грос-лазареті" (концентрацій­ному таборі для військовополонених) було знищено близь­ко 150 тис. чол., у Проскурові - 81 тис. чол., а всього в об­ласті - 255 876 військовополонених.

Вчитель. у'Вшануємо пам'ять про загиблих хвилиною мовчання...

Слово історикам-експертам

1 учень: Трагічною була доля євреїв Поділля. У місцях проживання створювалися гетто. Кам'янець-Подільський:
протягом 27-28 серпня 1941 р. розстріляно 20 тис. євреїв
Приреченим наказували лягати обличчям до землі, а дітей живцем кидали у ями.

2 учень: 9 травня 1942 року фашисти масо­во розстрілювали мирних жителів, всього 1,8 тис. грома­дян 85 % євреїв Поділля загинуло від рук фашистів. За роки окупації гіркої долі зазнали вивезені на фашистську каторгу 117 237 тисяч жителів області. (Розглядаємо карту "Хмельниччина в роки окупації").

Слово краєзнавцям-дослідникам

Учень: архівні документи свідчать про важке стано­вище жителів краю: селянин, незалежно від того, мав чи ні корову, мусив здавати 600-700 літрів молока (або зап­латити податок), вводилася подушна подать - 120 крб -за чоловіка, 100 крб. - за жінку. Стягувалися податки за будинок, садибу, худобу, собак, кішок. Землянка була по­ширеним житлом. Карл Кошарський, учасник проскурівського підпілля, писав у своєму щоденнику:"... створені пол­іцейські шпигунські загони в місті і в селі, щодня розстрі­люють командирів, міліціонерів, працівників влади. Відкри­то грабують на базарах ... про права особи навіть не згадують...".

Вчитель: так, окупанти намагалися жорстокістю і теро­ром залякати людей, зламати їх опір і перетворити у покірних рабів фашистської Німеччини. Населення області методично винищувалося. Проте ні масові розстріли, ні криваві насильства не змогли залякати подолян і вбити віру у Перемогу. Жителі краю чинили опір окупантам, ство­рювали підпільні організації, партизанські загони, бороть­ба розгорталася в тилу ворога.

3 питання. Слово дослідникам-краєзнавцям

4 Учень: Героїчною сторінкою в історії краю був рух опо­ру. Для керівництва боротьбою проти окупантів у червні 1941 року в Кам'янці-Подільському створено підпільний обком партії у складі Лаврова Н. Л. (1-го секретаря), Хо­лодюка Ф., а також 9-ти підпільних райкомів Однак зго­дом Лавров став на шлях зради, а Холодюк ухилився від своїх обов'язків і функції перебрав на себе Михайлпільсь-кий підпільний комітет партії на чолі з І. К. Ніколюком -комітет став центром підпільного руху у Вовковинецькому, Віньковецькому, Михалпільському, Новоушицькому і Минь-ковецькому районах.

II учень: У вересні 1941 року колишній секретар Черні­вецького райкому партії М.А.Храновський об'єднав 9 ан­тифашистських груп у Проскурові та ін. районах в єдину організацію, куди входили: П А. Вітанов, П.М Семенюк Й і Селіванов, Ф.В.Назаров й ін.

/// учень читає уривок з книги П. Карася "Буремний
Буг": с. 544-545.                      ^

"... З наказу вахмайстра 2 доби не годували кількох вівчарок. їх скажений гавкіт доносився і в цю камеру, де знову катували Кшевінську і Трембовецьку. М'ясники у гес­тапівських мундирах спокійно відрізали їм груди і роз'ю­шені кров'ю рани посипали сіллю. Розлючений Гірц на­казав розпікати обценьки і виривати цим слов'янським красуням носи і губи. У ніч на 1 травня 1943 року на них випустили голодних вівчарок і вовкодави розривали їх на шматки... "Товариші, ми вмираємо, витримавши жорстокі катування і наругу. Ми знаємо, за що вмираємо. Ми не змог­ли добити ворога. Зробіть це за нас. Продовжіть бороть­бу і відомстіть за нас". Такою була остання записка Марії Трембовецької, передана батьками...

Пам'ять про патріотів увічнено в ме­моріальних дошках, де

Учень-дослідник: діяли підпільники, вулиці обласно­го центру названі іменами Миколи Храновського, Петра Семенюка, Марії Трембовецької, Павла Вітанова, Карла Кошарського .. Війна забрала життя 114 проскурівських підпільників.

-Який епізод подій нашого села нагадує вам ця історія? (Сім’ю партизана І.Костюка з села Дубина).

Вчитель: Широкорозгорнувся на території краю і партизанський рух.

V Учень: У травні 1942 року в районі Славути партизани під керівництвом А.З.Одухи здійснили першу велику дивер­сію - в районі станції Кривин пустили під укіс військовий  ешелон з німецькими солдатами та офіцерами, які відправлялися на фронт. В області виникає 4 партизанські з'єднання під командуванням І.І.Шитова, А.З Одухи, І.Є.Скубка, С.А.Олексенка. Партизани області здійснюва­ли диверсійні акції на відрізку залізниці Рівне - Шепетівка (головна артерія, що зв'язувала німецьку групу "Південь" з Німеччиною)

Партизанські загони у жовтні-листопаді 1943 року по­вністю вивели з ладу ділянку залізниці Тернопіль-Шепеті-вка. Ця магістраль не діяла до приходу частин.Червоної армії. За виявлену мужність та героїзм було присвоєно звання Героя Радянського Союзу підпільникам та парти­занам Хмельниччини: Ф.М.Михайлову, А.З.Одусі, О.Г.Івано­ву, О.І.Музальову, В.І.Тимощуку, М.Л.Петрову та юному парти­зану Валі Котику. В. 1943 році німці провели широкомасш­табні дії проти партизан.

Вчитель:

- Які головні події відбулися на фронтах Великої Вітчизняної в 1943 році?

- Яка наступальна операція завершилась визволенням столиці України?

(Фрагмент «Східний вал»- комп’ютер).

-В ході якої операції було визволено територію нашої області?

V II учень: А на початку січня 1944 року війська 1-го Украї­нського фронту під командуванням М. Ф. Ватутіна вступили на територію області Партизани почали узгоджувати дії з військами і першим визволеним пунктом на території краю було село Ганнопіль Славутського району 1 січня 1944 року Разом з партизанами краю війська звільнили Славуту, Плуж-не, Ізяслав. 11 лютого штурмом було взято Шепетівку. 4 бе­резня 1944 року війська 1-го Українського фронту під коман­дуванням Г.К.Жукова знову перейшли у наступ, розпочавши Проскурівсько-Чернівецьку операцію

 (Учні розглядають кар-ту-схему).

III учень: Радянські війська прорвали оборону против­ника і здійснили кидок на південь на глибину до 350 км. 25 березня були оточені головні сили противника армії "Південь" під командуванням фельдмаршала Манштейна. В "котлі" опинились 21 німецька дивізія, в тому числі 20 танкових.  Гітлер усунув Манштейна від командування. Но­вий командуючий армією "Південь" фельдмаршал Клюге вирішив виводити оточені війська у Західному напрямі, про­биваючись у Бучач, Підгайці, але тут на шляху виявилась 4-та танкова армія генерала Лелюшенка П'ять діб німецькі війська намагалися пробити собі дорогу через Кам'янець-Подільський, але заволодіти містом німці не змогли. Декілька разів фашисти вривались у село Оринин, де був штаб армії, але всі атаки гітлерівців були відбиті. За­лишивши більшу частину техніки, зброї, боєприпасів, німці змушені були по коліна у багнюці, ґрунтовими дорогами перебиратися на захід. 4 квітня 1944 року було визволено останній пункт нашого краю село Жванець Довжоцького району.

Слово статистам

Статист-учень: Ось якою була хронологія визволення нашого краю (читає статтю Є. Назаренка "Хронологія виз­волення").

Що ж відбувалось у  селі Стецьки? (слово екскурсоводам).

Учень-статист: 29 липня 1944 року на заклики колгос­пників області  сформовано танкову колону „Радянське Поділля", 9 лютого 1945 року (зібрано 151 млн. крб.) колона вирушила на фронт. 1945 року трудящі області зібрали 8 млн. крб для авіаескадрильї „Колгоспник Поділля". Жителі області надавали допомогу госпіталям : 23813 кг борошна, 31351 кг хліба житнього, 349 тис. яєць, 33 тис літрів молока, 12 тис кг масла тваринного, 7255 шт. живих курей, 221 шт. ковдр, 1945 примірників книг, 5153 шт. рушників, 796 шт подушок. Жителі краю брали участь і в донорському русі. У другій половині 1944 року жителі Ка-м'янця-Подільського, Проскурова, Славути, Старокостянтинова здали для поранених бійців понад 150 літрів крові. Щоб забезпечити бійця на фронті, щонайменше сім чо­ловік - робітників, трудівників, інтелігенції, повинні були працювати в тилу.

II статист: Відомо, що за роки війни значно скоротило­ся населення області Якщо на 1 січня 1941 року тут про­живало 1770 тис.чол то 1 січня 1945 року - 1190 тис .чол., а на 1 липня 1946 року -1442 тис. чол., або 82% порівня­но з 1941 роком. На Подільській землі ці страшні події війни тривали 1010 днів і ночей, а весь період Великої Вітчизняної війни тривав 1418 діб. Страшні картами -подій у краї та місті Проскурові відкрились нашим-експєртам.

Експерти - учні: В історії боротьби з фашизмом чима­ло невідомих сторінок, ми повинні знати всю правду, про яку говорять архівні документи (читають дані із статті „Три хвилини мовчання").

Вчитель: Жорна воєнних і повоєнних лихоліть стерли з нашої землі багато сіл і родин, а з ними канула у вічність і пам'ять про кожну людину Однак ми не маємо права за­бути про їх подвиг - подвиг в ім'я нас, живих Пам'ятаймо якою ціною завойоване наше сьогодення. Ми доземно вклоняємося живим ветеранам війни і кладемо квіти скор­боти до обелісків, могил, безмежно дякуючи за подвиг в ім'я людства.І своїм землякам (145 чол.), які не повернулися з війни.

Наш урок проходить у шкільній кімнаті - музеї бойової слави Надаємо слово нашим екскурсоводам (Учні прово­дять екскурсію в музеї, урок-семінар завершується слова­ми: „Збережемо пам'ять про подвиг!"), звучить пісня „День Победьі"

Підсумок- оцінки

Д/З: Повторити вивчений матеріал Т.1 до тематичного оцінювання.